Присвячується воїнам 95 - ої аеромобільної бригади. Дякую вам за те, що ви є!
Кажуть,що війна жахлива дуже,
І гарного нічого в ній нема.
Та не погоджусь я з тобою, друже,
Гарну рису все ж має вона.
Можливо, це її заслуга,
А може зовсім не її.
Та знайшов там воїн собі друга.
Знайшов він друзів на війні.
Були чужими люди ці.
Й Один Одного не знали.
А тепер і зброя в них в руці,
І щиру дружбу всі пізнали.
Зовсім різні люди там:
І молоді, і старші є.
Та ніколи не пізнати нам
Відсутність слова "це моє".
У них в житті так мало то́го,
Чому б радіть молги вони.
Та як з`явиться щось цінне в ко́го,
Майже не залишить він собі.
З другом він розділить все,
Не пошкодує він нічого.
Не скаже він, що це моє,
Бо цінніший друг для нього.
І скільки б не було у них роботи,
Як би важко їм там не було.
Як після вдалої охоти
Гріх не випить з "півкіло".
Завжди поруч всі вони,
Й о́дин о́дному як браття.
А для перемоги у війні
Боже, дай ти їм завзяття.
Вони відважні всі і мужні.
І сили в них багато дуже.
Та ще й тому такі всі дужі,
Що поруч є їх вірні друзі.
Війна закінчиться вже скоро.
Я вірю в те, що так все буде.
Та дружба не скінчиться ця ніколи.
І товариша товариш не забуде.
Не забудуть вже ніколи
О́дин о́дного вони.
І поодинокі ті приколи
На фоні страшної війни.
І забуть вони не зможуть
Підтримку друзів у біді.
А друзі і підтримать можуть,
І врятувать життя в війні.
За́вжди пам`ятати будуть
О́дин о́дного вони.
І вже ніколи не забудуть,
Бо тепер вони БРАТИ!!!!
