UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Di Agonal: Образи - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ zang, 05.12.2015 - 17:18
дякую за коментар. так швидко прочитали! – а написали, мабуть, ще швидше: аж виникла підозра, що цей коментар компонували ціле своє життя, а тут ось кристалізувалося раптово. скажіть мені щиро: що там є такого, що спричинює аж такі почуття? і до чого тут чужий тато? то його жінка вимотує з нього весь життєвий оптимізм заради своєї домашньої економічної могутности; на таку працю слід плювати. Ще там у вас: "затолочили". а що, власне? прочитайте цілу книжку і дайте ще один коментар – такий, що його не соромно оприлюднити
Di Agonal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поки не прочитала - не писала.Кристалізувалося в процесі прочитання. А ще, в мене є інші справи, що більше стосуються мого життя. Тому пробачте, що так мало приділила часу Вам і Вашій творчості. А ще - я буду безсоромно оприлюднювати те, що суб"єктивно вважатиму можливим.  Обіцяю, що ще раз перечитаю і обов"язково прокоментую.
Di Agonal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Даю оцінку. Виключно суб"єктивну. (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622945)Не надихає, -хає.То й нехай, не хай! Не хаю. Розчаруванням тут давно не місце. Словесну каламуть не подолаю. Задушено ідею у колисці. В стерні ні зерня - все затолочили. Великий майстер толочінь! Такого нанесли, що чорття нижеться на вила і спішно душі линуть в височінь. Плюєте? Плюйте. Та враховуйте вітри! Бо декому вони часом недобре служать... Та й чи немає поруч вищої гори? Тут парасоля може знадобитись дуже. Вузькоколійні, вузькочолі, вузькоможні - Така жорстокість до чужого тата! Не вадило б відвідувать олійню і хоч на пару гривень доливати. Все так і є. Все суще має суть. Не донесли. Завис десь тут Ваш висень... Дочитую словесну каламуть і думаю про "вийти" і про кисень! Di Agonal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я туди зайшла раніше, ніж Ви взялися активно туди мене заманювати.
zang, 05.12.2015 - 12:38
"не відповідає дійсності" означало ( і досі означає ): "несправедливо занижена". ви, дається, трохи роздратовані – сподіваюся, не через мене
Di Agonal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть якщо моя занижена самооцінка тяжіє до діагнозу, Вам прийдеться із цим змиритися. У цьому світі крайнощі мають місце. І таки дратує трохи те, що Ви з маніакальною впертістю взялися знищувати в мені мою недосконалість. Тоді, як вона мені не те щоб подобалася, але й не заважає, так як Вам. Як Ви вважаєте, людина, у котрої немає ноги, виходить на люди для того, щоб хтось їй авторитетно повідомив, як мати такий вигляд, наче у неї дві ноги? Уявіть - "А чому Ви без ноги? Ви що не знаєте, що в нас заведено ходити на двох? Як ви посміли порушити порядок?","О, Ви без ноги! Чому Ви не замовите собі гарного протеза? Зараз стільки можливостей нормально виглядати" або - "який у Вас огидний імідж, скачете тут без ноги...", чи "Агов! Безногий!!! Давайте я Вам розповім, як Вам покращити Вашу низьку самооцінку!Звісно, ваша безногість мені не заважає... Ну хіба що трішечки, в оцьому і оцьому місці. А так - нічо, нормально. От тільки з самооцінкою у Вас справді - біда. Я справжній спеціаліст по відрощуванню ніг і самооцінок, бо не можу змиритися із такою недосконалістю навколо себе, правильного, досконалого, авторитетного і професійного. Ви трохи розратовані, що я так помітив і підкреслив Вашу безногість? Сподіваюся, це не через мене..." Або ось так - "Взагалі, мене вражає, як Вам без ноги вдається так гарно скакати. Справді гарно. От тільки коли скачете, постарайтеся трохи перехилятися осюди і робити це трохи ритмічніше. А то, хто Вас так вчив скакати? На мою суб"єктивну думку, ви так дуже програєте іншим професійним безногим скакунам". Хай Вам Бог допомагає спокійніше, без ідеалізацій сприймати світ. Він різний. Люди різні. Дякую.
zang, 05.12.2015 - 11:59
здається, ваша самооцінка не відповідає дійсності. одне-єдине, що мені тут не сподобалося, є ота ( не з неба, а якраз ( ) зі стелі здерта вимушена рима ( ой, дві )
Di Agonal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже ціную Вашу думку, але якби Ви уважно прочитали мою відповідь на попередній Ваш коментар, то не писали б наступного. Я нічого нізвідки не деру. Я не римую. Я не вмію цього робити. Я не закінчувала Спеціальних Римувальних Академій, Правильноримних Університетів. Навіть Черезразримувальних училищ і Інодіримувальних шкіл. Я ледащо і невіглас із купою дурні, приправленої гарною порцією скажених дамських гормонів у голові. Я просто іноді записую трохи тієї дурні, що гуде у голові, на папір. І то, якщо не полінуюсь.То ж, чи вартий такий відвертий примітив вашої уваги? А моя самооцінка мене повністю влаштовує. На свою суб"єктивну оцінку Ви маєте повне право.Так, як і маєте бути готові до того, що не всі з нею погодяться. Це життя. А це - інтернет, де Ви можете задовольнити свою спрагу до високої поезії значно якіснішими творами з ретельно витриманими розмірами і майстерно підібраними римами. Сподіваюсь, для цього Вам не треба спеціально розміщати тут ряд посилань на більш гідні Вашої уваги зразки віршованої творчості. Ще раз дякую. За уважність.
zang, 05.12.2015 - 10:27
вірш цінний ( суб'єктивна оцінка, бо сам був колись писав у такому світогляді ); окремо відзначаю ( одну ) риму ( в другому стовпчику ), що її ніколи не бачив; прочитав дуже уважно; рими "серпневім-нерви" та "торбині-Людина" не годяться
Di Agonal відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую дуже за адекватне прочитання. І за суд. Прошу пробачення за те, що неприємно вразила ваш високоестетичний смак до правильних рим своєю недолугою писаниною. До майстрів Вашого рівня мені й справді далеко. Одначе, не мала я на меті вражати римами. До того ж, у плетінні рим я дуже недосвічена, в чому зізнаюсь офіційно. Воно пишеться само. Я не вмію висмоктувати з пальця рими. Не знаю з якого кращі будуть і з якого кому більше сподобаються. Передчуваю тільки, що всім з одного сподобаються навряд. Тому не гаю часу на такі сумнівні експерименти. Вистачило б часу хоч на таку імпровізацію. Моя писанина не претендує на звання високої поезії. Хіба - маленькі експресії для зняття судом душі, жалюгідні флюктуації безумств у порожнині для мозку, електричний розряд для підтримання активності функцій отруєнного життям організму. Якось так. Тому не переймайтеся і не зважайте. Пробачте, що не можу повернути Вам Вашого дорогоцінного часу, що був Вами витрачений на таку дурню. Ще раз Дякую!
|
|
|
||||||||||||||||||||||
