Ось село! Тут пахне хлібом,
Дим стовпом із димарів.
Навкруг тиша. Понад яром
Ряд високих яворів.
Сизим інеєм покриті:
І калина, й явори.
Ще ранковим сном сповиті,-
І будівлі, і двори.
Лиш під явором криниця
Вже не спить ції пори.
Вийшла з хати молодиця,
Поспішає до води.
Повні відра наливає,
Коромисло на плечі,
І до хати поспішає,
Хліб пекти і калачі.
Спада сутінь із долини,
Опускає ніч крило,
Вже півнів переспів лине,
Просинається село.
Десь замукала корова,
І захрюкала свиня,
Десь загавкала собака,
Чутно хвиркання коня.
Ось дідусь став на порозі,
Обдивляється навкруг.
Трактор чмихнув на дорозі,
І відлуння чути звук.
Десь заплакала дитина,
Заіскрилось враз вікно.
Ніч примара відступила,
Все навколо ожило...
Але співають вже півні
Заторохтіло на млині
І вже проснулося село
До сонця тягнеться стебло
І в лузі чути косарів
Ще рано в ранці, на зорі
ДУЖЕ реалістично і правдиво Ви описали вранішнє село...Гарно, Сонечко ,
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо! Саме таким було моє село в мої дитячі та юні роки, тепер, на жаль, воно збідніло, зміліло, осиротіло,.. та все одно мені любе, бо ж воно моє
Так щиро, так душевно. А головне, що всі села так схожі між собою: і явори, і криниця, і калина, ну, все-все. А запах хліба! Дякую, Валю. Це не картинка, це ода селу і його людині. Обираю.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганнусю, я ж селючка, і хоча вже давно там не живу, та все про нього знаю, відчуваю його проблеми і болі, а той запах хліба, який пекла моя матуся, наповнює усе моє єство незрівняними запахами і тепер.
Картина з натури. У селі особливі як тиша, так і звукова гама.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Світлано, це хоча писала з пам'яті, але й з натури, таким я пам'ятаю своє рідне село, яке я й тепер дуже люблю, і кожного року 1 - 2 рази навідуюсь туди, там і родичі є, і друзі, з якими я й тепер підтримую зв'зки, але все більше по телефону.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніло! Так воно й було, моє дитинство і юність пройшла в селі, і я й нині ці ранки ніби бачу й відчуваю, хоча тепер, коли туди приїжджаю, то відчіваю повне затишшя, село дуже постаріло...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю! Про рідне село завжди пишеться легко і щиро. Описала таким, яким пам'ятаю, хоча я й тепер іноді там буваю, і знаю, і бачу, як воно змінилося, похилилося і постаріло...
По справжньому,чудово - аж пахне хлібом!!!Спасибі за щирість душі!!!
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Nino, я теж коли писала і коли читаю цей вірш, то ніби чую запах хліба і моя бабуся, і мама, і свекруха дуже гарний пекли хліб, а в свекрухи ще він був і дуже великий, бо ж сім'я була велика...