Не нарікала Ти на Бога і людей,
тримаючи дітей правицею.
Коли гаряче притискала до грудей
маленький вузлик із пшеницею.
Забрали все з комори, що було.
Дарма, що наймолодший біг за фірою.
Але, Маріє, Ти катам на зло
завжди уперто шепотіла: "Вірую"..
А на весні, у тридцять третій рік
о, як же солодко цвіла акація...
За що , Маріє, знищили твій рід?
За що від голоду вмирала нація?
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ви праві, бо ж сусідня Росія й далі робить вигляд , що все випадкове було у минулому ... Але ж як це вплинуло на теперішній стан речей. Постгеноцидний синдром витає дуже близько в повітрі дякую щиро
Сильно і щемно!.. Отака вона - Марія, проста українська жінка, мати, яка попри все - вірує... Цей образ і є уособленням всієї стражденної України. Вчора читала цей вірш у Фейсбуці.
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко Так, образ України, українки, жінки, матері... Улас Самчук у своїй "Марії" говорить про Жінку: «Ти правдива, Маріє…» Дуже полюбився цей твір.. А ще трилогія "Волинь". Стільки рідного і щемного у творчості Уласа, мабуть ще й тому , що Він мій земляк, видатний земляк.
о, так... сильно, просто, глибоко і щиро... і без "видушеного" надриву, і без сентиментольностей - тільки так МОЖНА писати ТАКІ теми... як Ви це написали...
(ну, звичайно ж, попереднє твердження моє - дещо емоційне і має право на існування у ролі кометаря лишень з урахуванням приватного мого смаку до поезії і рівня сприйнятть - це я до того, щоб не видаватися занадто категоричною у судженнях своїх...)
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Валю Тема важка, слів бракує ... Згадувала слова своєї бабці (вона була ще дівчинкою і жила на прикордонні із Радянською Україною і Польщі). І не було біди тоді в них, а от навколо люди тікали, пухлі і голодні як казала бабуня "з того світу". Рідко кому це вдавалося, але це було велике щастя. А от інша бабуня, була старшою і жила на Житомирщині, говорила, що було дуже голодно...
Дякую за Вашу щиру експресивність Дуже ціную
дякую щиро 
Так, образ України, українки, жінки, матері... Улас Самчук у своїй "Марії" говорить про Жінку: «Ти правдива, Маріє…» Дуже полюбився цей твір.. А ще трилогія "Волинь". Стільки рідного і щемного у творчості Уласа, мабуть ще й тому , що Він мій земляк, видатний земляк.
- це я до того, щоб не видаватися занадто категоричною у судженнях своїх...)
