Спадає листя з кленів жовточубе.
Берізки в сяйві золотім стоять.
Ялинки-сестри у хустках зелених.
Скидати їх на зиму не хотять.
Заснула Мавка вже і спить спокійно
в дуплі верби старої до весни.
А Лісовик не спить-переживає
чи шуби всі дерева одягли.
Ставок у лісі тихо замерзає.
Тоненька крига вкрила береги.
А очерет на ньому спить,дрімає.
І Водяник всміхається у сні.
А листя жовте засипає землю,
кружляє вітер жовту заметіль.
А Перелесник втік туди де літо,
зимою в лісі жить не захотів.
Калини ягоди клюють синиці
і виглядають в гості снігурів.
Що прилітають з півночі,з вітрами
і вогниками світять в заметіль.
Стоять дуби і стукають ногами.
Замерзли.Рукавиці одягли.
Їм Лісовик подарував жупани.
Шапки у них з засохшої трави.
Горобини намисто сяє сонцем
і в кожній ягідці промінчика тепло.
А зайчик стежку перебіг-сховався,
бо перевдягся в біле вже хутро.
І знову тиша.Тільки листя
летить до долу,опада.
І спокій в серці і у лісі,
бо сиво-біла йде зима.
