Зима... тривожно якось,усюди тиша, біла ковдра сліпить очі мільярдами кристалів. Замерзші пальці відмовляються стискати перо, і речення покалічені вони відставші мов розчеплені вагони один від одного.
ID: 624309 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 27.11.2015 13:47:08 © дата внесення змiн: 27.11.2015 13:47:08 автор: Vin Libert
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie