Я з дитинства ходив на околицю –
відкривати природи красу.
Починалася тут моя вольниця.
Мрії-думи сюди я несу.
Спомин давній лоскоче і колеться.
Тут же юність буяла моя!
Приманила до себе околиця.
Повінь мрій пам’ятатиму я.
Приспів:
Що судилося – перемелеться.
Обганятиме мрія мету.
Що минулося – вже не повернеться,
а перейде у пам’ять святу.
Рідне місто молодшає-твориться.
Вже не стріну старих яворів.
Подалася за обрій околиця,
та рояться тут мрії мої.
Перемріється тут, перемолиться.
Будуть радощі ще і жалі.
Давні друзі мої за околицю
відлітають, немов журавлі.
Приспів.
Ой ти доленько, сизая горлице,
ще воркуй мені, не відлітай.
У задумі ходжу по околиці:
це ж отут колись був мені рай.
Заховалось за обрієм сонечко.
Гостювала синиця в руці.
Сизим птахом іду за околицю,
і сльозина бринить на щоці.
Приспів.
Чудово! Можна щось підшукати в інтернеті, а можна звернутися до художника і попросити створити ексклюзивні ілюстрації до кожного циклу. Я спробую пошукати щось в інтернеті, може натраплю на цікаві картинки.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, я хочу відштовхуватись від світлин. Так дешевше й сучасніше. Є в мене друзі-художники добрячі, я теж за фахом художник, але приміряюсь до можливостей...
І ця мелодія дуже гарна і душевна! Плагін не відкривався (бо браузер його не підтримує), тож завантажила собі на комп'ютер, щоб прослухати. Молодці! Іще б хтось проспівав обидва варіанти - було б чудово!
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякуємо.
Є такі конкретні мрії й сподівання, щоб співалося.
Гарно завжди ілюструєш! От якби ще допомогла ілюструвати ось такі назви:
Назва книжки громадянської лірики - "БУТИ СОБОЮ".
Розділи - "Обернися, земляче, до себе", "Отакі ми свої", "Змахни над кривдою крилом"
Ілюстрації до розділів, звичайно ж, буду потім доробляти під "графічніший" малюнок.
Маю можливість незабаром видати...