Запалилась від подиху свічка...
І здригнулось раптово перо.
Так давно не дивились у вічі,
Ті, кому так було все одно...
Запалилась від подиху свічка...
Промайнули між ними слова.
А любов,вона,мабуть, невічна,
Він один - вона знову одна...
Запалилась від подиху свічка...
Спалахнула повітрям вода.
А любов,вона, мабуть,магічна!
Як же тяжко на серці бува.
Запалилась від подиху свічка...
І здригнулось раптово перо.
Хай палає вона, та іскриться,
Хай згадається все як було...
Запалилась від подиху свічка...
Тонким струменем зникла печаль.
- Ти у мене красива й незвична...
- Ти у мене єдиний... Ти знай!
Запалилась від подиху свічка...
Загорілись блискучі вогні.
Тонким пензликом вивелась річка.
Хай пливе увесь смуток в човні!
Запалала від подиху свічка...
Хай танцюють вони в тишині...
- Ти у серці моєму навічно!
- Ти у мене, кохана, в душі!
Чудовий вірш... А може пісня? 
