Шалений тиск думок скажених
Засів у мене в голові.
В пекельній темряві печерній
Шукаю краплі світлові.
Пірнаю глибоко у море,
До дна вже майже дістаю, -
Як гляну – дно морське хтось оре
І я на ниві там стою.
На мене трактор наїжджає,
Втекти не можу, мов прилип.
В руках збентежено палає
І світить дивно смолоскип.
Він джунглі освітив безмежні,
Дерев високих стовбури -
Поклони б'ють швидкі й належні
Туземці ідолу гори.
* з архіву прадавніх творів
Ого, цікаво викладено І справді, наші думки - безмежний океан, вони безсмертні, бо народжуються знову і знову... Втримати їхній тиск та пустити в правильне русло - завдання не з легких.
Олександр Яворський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це так. хоч ми думаємо, що то ми думаємо, але часом наші думки "нас думають"... якось так за правильно русло!
якось так 
за правильно русло! 
