душа – мати:
безумовно любить свою дитину –
тілесну і інстинктивну,
такою, яка вона є
од егоїзму-свавілля людського страждає,
лагідно направляє,
але за все прощає і виправдовує:
«…не знайдеться такого вчинку,
за який я могла б розлюбити тебе,
кохана моя дитинко…»
дух – батько:
вчить і виховує,
у Заповідях – основні умови
батьківської любові
у скруті допомагає,
підтримує,
за відступництво-зраду карає,
рости-розвиватися спонукає –
до Неба рости,
Світла істинного сягти:
«…розгортай крила, людино,
Божа дитино,
у небо лети…»
як насінина,
молочаєвий пух…
Людина –
сама у собі сім`я-родина:
батько-мати-дитина…
суть триєдина –
інстинкти-тіло, душа і дух
04.10.2015
"лише встановити гармонію із собою і зі світом... А тоді вже - летіти, не знаючи перешкод!.. "
Яка може бути гармонія зі світом, де панує хаос, де тисячі міфічних теорій і кожна група вчених має свій унікальний напрямок, не звертаючи уваги на на логіку і факти. Не кажучи вже про духовну сферу...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людина –
сама у собі сім`я-родина:
батько-мати-дитина…
суть триєдина –
інстинкти-тіло, душа і дух - так і є, духовна свобода захована всередині нас самих, треба лише встановити гармонію із собою і зі світом... А тоді вже - летіти, не знаючи перешкод!..
Якраз сьогодні у соцмережі натрапила на цікавий вислів: "Всё начинается с себя, и заканчивается собой, ибо ВСЁ - и есть ты" (Даярам). Може це й не до теми, але мені вловлюється певна співзвучність думки... Якраз виділені мною рядки з Вашого вірша і є такою перлинкою думки, що може стати крилатим висловом.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Наталю як на мене, то на крилатий вислів тут жоден рядок не тягне, та й думка тут "восходить" до філософії Фромма - про форми любові і зрілу особистість...("Мистецтво любити"), але мені приємно, що Вас саме ця фраза привабила, бо про це я і хотіла, либонь, абстрактно "нагадати" перевіряючи висновки філософа "на собі" я можу упевнено констатувати - він правий: з часом людина сама собі стає і матір"ю і батьком своїми - любовями їхніми і своєб їм у відповідь...
...все так - тільки іноді оця дитина не чує ні матері ,ні батька...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це поки інстинкти (живіт) гуль собі не намолотять на лобі удосталь, а як намолотять, Ляночко, то почнуть прислухатися і швидко вчитися - рости і розвиватися... "Батькам" спішити нікуди - вони бачать Вічність - у Світлі і Теплі
«…розгортай крила, людино,
Божа дитино,
у небо лети…»
як насінина,
молочаєвий пух… мотивуючі рядочки заставляють підняти голову вгору і пошукати для себе простору не тільки на землі , а й у небі. Духовний зріст людини безкінечний...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от цікаво, що Ви "підсвітили" і оці два рядочки з молочаєвим пухом... так, вони є мотивуючими, тут також триєдиність, але ж вона (триєдиність та) - за кадром, а саме6 безпосередньо насінина, пух, який її огортає і окрилює і - Вітер... про вітер у тексті немає слова - як же Ви його уловили тонко... дуже вдячна Вам і завжди радію візитам Вашим і кожному слову