Юносте моя, де ти?
Чи мені це нині вже тридцять?
Світить в небі ясний півмісяць.
І зірки співають сонети.
Юносте моя, хто ти?
Загубилася десь у хащах...
Знаю, ти для мене пропаща...
Й не повернешся більше ти зроду...
Юносте моя, ну чому?
Так невпинно летять мої роки.
Я ж стою і не зрушу ні кроку...
Так же любо чекаю зиму.
Юносте моя, не журись!
Ліпше з фото на мене дивись!
Бачиш, гарна я мама й дружина,
В мене поряд щаслива родина!
І не думай, що було колись...
(тільки сльози рікою лились...)
п.с. на фото я в юності) там мені 18.
Шикарне фото
Та що там 30... тим більше юність визначається не роками, а усвідомленням, сприйняттям самої людини. Бо часом хтось і в 50 молодий, а хтось і в 20 похилий. Тому вище голову і бути вічно молодою
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не сумуй, Танечко, які твої роки? 
дякую!
