Яблуня стара своє віджила,
Не дає плодів вже років кілька,
А колись на ній ламалось гілля,
Ой,смачнющі ж яблука родили.
І господар захотів зрубати,
Бо навіщо ж дерево сухеє?
Підійшовши ближче,він побачив!!!
Білий-білий цвіт на гіллі в неї.
-Ти диви,квітує,-здивувався,
Залишив її,пішов до хати.
Вона згодом зародила рясно,
Мали чим усі посмакувати.
