Уяви собі день без часу
Коли ліку годинам нема
І хай осінь, зима чи весна
Буде гріти мов літня пора
Без часу день і миті
Нема секундних стрілок годинники розбиті
Крізь небо, спів сопілок
І все відносно сонця
Відносно неба й зір
Як вигляне з віконця
Свідомість з мозку дір
Й не наче птах чи звір
Лягати й прокидатись разом з сонцем
Один лиш день, повір
Реальність, а не сон
Той день, що без часу
Ніколи не минає
В нім тисячі світань
І горе оминає
В нім й тисячі смеркань
Межують пліч-о-пліч
Часу марно не гай
Сам обирай день-ніч