У цю жорстоку злидню днину,
Коли війна і вибухи,
Так гарно поруч мать людину,
Людину, яка нині ти.
Коли навколо це безбарв'я
Порожніх сірих кольорів,
З тобою поруч - різнобарв'я,
Вогонь яких іще не тлів.
Навколо люди, як не люди.
Їй Богу, черті, чорнота!..
А із тобою світло всюди,
І я вже більше не пуста.
Війська! Гармати! Перемир'я.
Чи перед бурею цей штиль?..
І спокій. Небеса. Сузір'я.
І ми ідемо сотні миль...
І знов напруга. Тихий безлад.
Не знаєш, і чого чекать.
А в мене травень. Рідна Десна.
Спокій варто там шукать
У цю жорстоку злидню днину,
Коли війна і вибухи,
Це щастя - поруч мать людину,
Тебе лише, щоб поруч ти.
16.05.14 р.