світає…
над важкими ві́ками вікон
потерпає
раптового лиха,
потопає
у першій голубизні́
передпо́вні
криве коло,
нарікаючи кволо,
блідне-зникає, змовкає
передповні бліда луна…
тротуаром, гарна,
за сучасним смаком убра́на,
йде
симпатична столична дівчина,
намагається поспішати,
ще не позбувшись до решти
плавності сну,
розніжено-солодкуватої:
розум диктує іти –
а тіло хоче іще поспати…
у джинсах-кросівках,
крокує рішуче
по тротуару,
давно заученому,
а помимо націленої ходи –
безконтрольні рухи сонного тіла
паря́ть на розгорнутих ніби крилах…
по тротуару –
кроки чіткі і спрямовані,
а водночасно –
тіла порухи «просторо́ві»
линуть, як ефемерний птах:
м`яко-обтічно-обмежені,
неусвідомлено-обережні –
ніби пручаються-плутаються
у несприйнятних зором
білих сонних шовках
прозорих
…розум веде –
тіло вимушено іде:
підня́ти зо сну – підняли́,
а розбудити забу-ли…
… дівчина –
реальна-і-ефемерна,
тротуаром іде,
потребою ранньою гнана,
поспішає-іде
і у сонних шовках водночасно тане…
як передповні блідне луна
і пливе маре́вним туманом
у закриті міські вікна
31.08.2015
(Луна – відбиття звукових коливань;
тут – відбиття, за аналогією:
досвітом місяць(у фазі передповні)
спрозорився і зблід – ніби тільки
луна від нічного його насиченого
звучання і залишилася)))
Йшла собі і не знала, що стала для когось натхненням
(Як я її розумію - коли сама "глибока сова", а вставати треба о 5-й... Найбільше мене дивують ті, хто в таку пору вже виходить на ранковий моціон - в основному, дідулі-бабулі. Хоч і кажуть, що старим людям не спиться... А тоді пускаю велосипед учвал з гори і ранкова свіжіть трохи збадьорює )
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... часто і не здогадуємося, хто і звідки за нами спостерігає от тепер та дівчина, як листочок клєверу у грудочку бурштину, потрапила у вірш я впевнена - це їй не нашкодить - усі наші найдрібніші вчинки-дії-слова-думки все одно записуються, а ця її ранкова боротьба зо сном находу записалася двічі як звичайна дія, не удостоєна власної уваги, і як пожива для вправ спостережливого глядача випадкового
стосовно вставань невиспаних - легше встати і настрій буде одразу ж кращий і бодріший, якщо, прокинувшись, пару раз потягнетеся в ліжечку солодко в усі сторони і боки - як діти потягуються, проснувшись, - ці приємні для тіла перші рухи - вони стимулюють ток енергій і сон тане швиденько, а натомість приходить "бодрость духа, грация и пластика"
Дійсно, ритмічна стилістика підходить для репу. Та й тема цілком молодіжна. Комусь би запропонувати виконати - наприклад "ТНМК".
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
виходить, сучасне місто "дихає" у ритмі репу, якщо, споглядаючи його (місто) "із висоти вікна", я потрапила у ритмічну стилістику репу...
ну, передати, як людина рухається у двох ритмах водночас - не проста для мене була задача, але цікава - дівчина та ішла ніби у двох одразу паралельних світах, накладених один на іншого ритмами а вийшов реп... що ж - маємо те, що маємо
дякую Вам, пане Вікторе - за візит, комент і за перспективу, яку Ви не виключаєте (жартую... щодо перспективи...)
Валя, я обожнюю реп, а тут такий вірш!!! Ось я і прорепувала. Класно просто! Наснаги!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
реп... це для мене цікава новина, Наталю що ж, десь трохи я зараз справді емсі - "що бачу - про те співаю"... власне, мені щоб "співати" - справді треба "бачити"