UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: stawitscky: А може? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ілея, 05.07.2015 - 20:36
Звикли ми чекати на Месію...самим треба самим...гарний приклад ІВ-Франківщина,там ніколи польського м"яса не продавали...багато фермерських господарств...тепер створюються міні-заводи м"ясні,молокозаводи ,об"днуватись в кооперативи...громади..спілки...так і поляки робили...переробні п-ва .заготівельні... 
Мар’я Гафінець, 05.07.2015 - 20:32
Це сумно...  і болить, бо в нас такі красиві села, кожне з історією, з великими іменами, і з надією...на своє майбутнє... 
Касьян Благоєв, 05.07.2015 - 19:37
селу не месії потрібні ,ой ні, Вікторе!! село цвіло тоді, коли воля була, коли володарем землі повноправним був господар! а нині он вмирає він, маючи земельки шмат, а ні продати її, ні обміняти на щось її, і обробляти нема чим, і жиіи. як хочеш. почали реформу ще двадцять років тому - татак і вглохло все...і згине все без хазяїна, господаря, на рабові село вже не втримається... stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як вижити найвдатнішому господарю, коли такі цінові ножиці між продукцією села і промисловості? Як наживаються посередники і переробники, а селянин безправний. А держава самоусунулася від проблем села - це в кращому разі? То хто потрібний? Правильно - нормальна державна політика, а не диктатура олігархів!
Ганна Верес (Демиденко), 05.07.2015 - 19:30
Вікторе, Ви талант і патріот! У мене теж багато творів про село. Ось один із них:Замислився степ над життям селянина Замислився степ над життям селянина: Працює в ясну і негожу той днину, Із сонцем встає, а із місяцем ляже! А руки нехай в мозолях він покаже. Для нього ніколи нема вихідного, Не може той степ зрозуміти одного: Чому селянин так працює завзято, Та тільки мишей в нього й сміття багато. А ще борозна, не одна над чолом. Кончина прийде – проведуть всім селом – Такі привілеї, бач, вислужить потім, А зараз він пахне лиш гумусом, потом. Штани як знімає, вони аж стоять, Та репані п’яти давно вже болять. І сонцем, і вітром його обпече, Болить від важкого то ліве плече, То праве вмостить на кроваті не може А ще поперек на тверде кладе ложе, Поки він сінця запасе для корови. Хіба ж селянин такий буде здоровий? Всьому дає раду: сімї, поросятам, А як заведе каченят, гусеняток, Курчат швидкорослих, також полюбляє, Сусіда, що збоку, за них ще й полає, Щоб їлося добре і спалося краще, Себе запитай, а мені це все нащо? Не скаже, за день, навіть, що вони їли, Отак і живе селянин в Україні. Це й так зараз добре, що хоч не будує – В старенькій хатині тихенько бідує. Театр не для нього, газети невчасно, Чого ж селянин український нещасний? І землі хороші, і руки робочі, Куди ж тільки дивляться Господа очі? Хворіти не треба, бо грошей немає, В лікарню не їде, він дома вмирає. На рідній землі і у рідній хатині, Яку він залишить дружині, дитині, За неї здеруть ще такі грошенята, Що не допоможуть й оті гусенята. Нотаріус, суд в перспективі чекає, Хай краще ніхто і ніде не вмирає! Чи зміниться щось у майбутньому в нас, Покаже, мабуть, тільки батюшка – час! stawitscky відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шановна землячко, Ви добре обізнані з проблемами села і чудово написали. Добавте ще, що знищується медицина і школа в селах, про культуру взагалі мовчу...
гостя, 05.07.2015 - 17:22
я теж знаю таке село,Вікторе...колись там жила моя бабця...воно загубилось десь в тернопільських полях...здається,час там зупинився...  і прогрес навіть і не торкався ніколи тих місць...і всім байдуже...і всі кудись зникають..чи виїжджають...а месія так і не з"явився 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
