Де ж ти музо синьоокаа-прийди в мої сни!
І всели в мене надію-мрії поверни!
Щоби крига скресла, туга відійшла
Щоб Весна із рястом у душу прийшла!
Я дивлюсь із зали на сцену життя
Де залишив пам'ять як мале дитя.
Від якого доля зрадниця втекла
Тай осиротіло без мого тепла.
Не ховайся, Музо, за пізні роки!
Бо тобі так личать лаврові вінки…
Принеси до мене крапельку добра
Для душі дай радість літнього Дністра.
І залиш у пам'ять казку лісову.
Запах гір з туманом, з квітами траву.
Змилуйся до мене, в безвість не гони.
На життєву сцену мене поверни!
