Ця порожнеча у душі -
завбільшки в спогад...
А я шукатиму завжди
твій ніжний погляд...
Приймаю з гідністю усі
дарунки долі ,
І вчуся жити забуваючи
вчорашні болі...
Зберу думки свої сумні ,
усі тривоги ,
Забути , щиро ,попрошу
мою дорогу.
Ще намережить з теплих днів
мережку літо...
Як вірний друг , сльозу з очей,
обсушить вітер.
Інколи життя готує нам випробування, які нас загартовують та роблять сильнішими. Така ситуація знайома кожному, але всі переживають її по-різному. Останні рядки вселяють надію на краще. Так воно і буде . Адже наше майбутнє залежить лише від нас!
Нехай зникає порожнеча із душі!..Але як гарно про неї! СлЬозу -описка!
Nino27 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро Вам, Олю !І за коментар,і за хороші слова,І за підказку,і за це що прчитали.Аж незручно перед усіма - не бачила.Вже виправляю.Спасибі ще раз і всього Вам хорошого...!
Вибачте за настирливість, сам не знаю, чому так веду себе нахабно.А вірші у Вас гарні!
Nino27 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибачатись не має за що.Ми просто поспілкувались.
А вірші як вірші.І від настрою,і від обставин,і від.........щирого серця.Звичайно поштовхом чи натхненням є одна вартісна людина.Це вже секрет.
Гарно сказано все, особливо: "Ця порожнеча у душі -
завбільшки в спогад..."
Nino27 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за хороші слова.Ціную Вашу думку.(це не просто сказано,це написано від душі і що на душі).Я не хтось там навчений - просто живу і просто людина ,пишу тоді коли просить душа чи що.Сама не розумію як ,виходить само собою.Тепер маю велике задоволення від "Клубу"і тутешніх однодумців, не знаю чи маю право сказати - друзів.Шкода лише одне не завжди виходить по часу.Ну ось так і поспілкувались.Вибачте якщо трошки замучила Вас.Ще раз дякую за все.
Це вже чималий крок від прірви – і я щиро радію. Порожнеча в душі буває періодично в кожного, таке життя. Та й інакше ми не могли б оцінити повноту радості і щастя, коли вони приходять.
Пишіть, сонечко, у Вас це виходить. Лийте "слЬозу", смійтеся, кожна вилита емоція – полегшує душу і наповнює вірш вібраціями, що передаються читачам. Справжні, щирі емоції у вірші – це "мурашки" у читача.
Nino27 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго Вам дня!Дякую щиро за коментар і за хороші слова.Кожне ваше слово - щира правда.І віє від Ваших слів добротою і мудрістю.Мені дуже приємно Вас чути і спілкуватись хоча б ось так,дорога моя рятівниця.Дай Вам БОГ мудрості і везіння в усьому...
От від душі, тому і красиво...по іншому неможливо..... Доброго Вам дня, посмішок і тепла
Nino27 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Добрий день,Наталочко!Дякую за розуміння і доброту.Завжди рада ,завжди чекаю,завжди шукаю.(тепло ми вже маємо,значить будуть і посмішки???)Принаймі-будемо надіятись. Всього-всього самого літнього і хорошого...