UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: КРИЛА+ АУДІОВЕРСІЯ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не щасливий... І не нещасний... Живу,як умію... Дякую!
Ліна Ланська, 28.10.2015 - 19:52
Звісно ні...кожен бачить його по-своєму...А лицемірство править бал.Чи хто скаже вслух,що він думає насправді?може й скаже,а завтра отримає путівку в певний заклад...БО ТАК НЕ ПРИЙНЯТО...От і живеш.так,як прийнято...І чекаєш дива,замість того,щоб піти і взяти його..Одні зомбі скрізь...запрограмовані на певні дії...навіть думаємо ЯК НАЛЕЖИТЬ...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 А я живу...як вважаю за потрібне 
Ліна Ланська, 28.10.2015 - 19:27
Крила...А ДО ТОГО?До моменту появи Нея?ЩО БУЛО?Якщо нічого не було,в кого просити дива?Диво,що то є?Бо коли нема нічого,то й нас нема...і не було,й не буде...А хочеться ж...щоб був,щоб була...Віра...вона є,або нема...у будь що...ОТЕ диво,мабуть і є Той Бог,якого ми лише можемо уявити,чи його інша іпостась...Я не питала,чи вірите Ви особисто...бо таки в щось вірите.Якби не вірили,просто цей твір не з"явився б.Ви таки розбурхали...купу протиріч...недарма писали...недарма...Ще може й поб"ємось...Але...навіть спалах гніву,це щось таке живе...тріпоче,хвилює...нагадує,що ще жива,може вже й віджила...та щось таки лишилось. Витримати,або померти...А хіба смерть є?Просто зносилась одежина,та й потому...Душа приміряє нову. посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Померти - не обов'язково фізично... Люди... Сліпі... Бояться прозріти... Придумують собі поводирів... Так легше... Легше жити... Бог, той що Є і той, якого придумали люди, хіба вони однакові? Ліна Ланська, 28.10.2015 - 06:08
Означення добра чи зла...Так,ЩО то є?Те ж саме прагнення чуда і торжество...чого?ЛГ могли б допомоготи.МОГЛИ...МОГЛИ?Чому ж оте могли так ним і залишилось?Чому навіть спробі НІХТО не зробив?Чи може він не помітив,що відповідь ось...Йому ж бо навіть встати було важко,щоб йти за тим дивом.Що це?Чому важко? Зневіра,лінощі?Лише надлюдська сила заставила його перебирати ногами.ВІРИ не була.Враження,що він був лише іграшкою, виконуючою чужу волю.Згодився на диво і Рубікон перейдено.Власне кажучи,той тріск був менш важливий за сам момент прийняття рішення.Як часто ми необачно приймаємо рішення,сподіваючись нарешті отримати оте бажане...ЩОСЬ.І отримуємо...Та втілення наших бажань приймають дивні форми,і ми ремствуєм,бо чекали чогось...ЧОГО МИ ЧЕКАЛИ?І чекаємо.Ваш твір дає поштовх роздумам,сумнівам,суперчномі сприйняттю дійсності. Вибір є завжди...А чи так?Дякую Вам за діалог.В це маленьке віконечко не запхнеш всього,що хочеться сказати. посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та чому? Чому ж обв'язково повинно бути торжество чогось??? ЩО то було??? НІЩО!!! Нематеріальне і всюдисуще НІЩО!!! Немає добра, немає зла... Є НІЩО!!! Абсолют! Не було допомоги кажете? Крила! Крила і є та допомога!!! Допомога стати тим, ким ти є насправді, а не повзати жалюгідним хробаком... Руки, кажете, не подали? Не в руках справа... Не допомогли бнічиі руки! НІЧИІ! Кожен повинен сам. Або витримати тягар ЧУДА, витримати момент появи КРИЛ! Або померти...Добро і зло? Ми...Ми його придумали... Лише наша уява робить НІЩО добром чи злом... Чому Ней допоміг? Я дав відповідь у творі... Нас вигнали із Раю... За що? За те, що скуштували пізніння??? За те, що зрозуміли, що можемо бути не лише маріонетками... ? Що доля наша не прописана? Віра? Гаразд... Випереджаючи запитання... Вірю... Але існування Бога не залежить від моєі віри чи зневір'я... ВІН Є... Вірячи в Бога, мимоволі віриш і в Його протилежність... Бога не цікавлять мантри, які ми звемо молитвами... Йому байдуже, чи назвуть його Аллахом, чи по іншому... Як покладуть хрест - зліва направо, чи навпаки...Він Є!!! Ліна Ланська, 27.10.2015 - 06:10
Якщо можна убогим словом описати,що я відчула?..Напружене очікування,що ж буде?..Хоча я швидко зрозуміла ХТО саме той Ней.А ще...я була,як заворожена, бо це таки торжество зла.Воно приходить,"співчуває, підставляє плече, дає надію,щоб знищити"..Тріск кажете?Ні,не чула.А от крик того нещасного чула,аж руки потерпли.І побачила,як плоть рветься...Ця сцена не забудеться довіку.Щасти,Вам Авторе. Якщо не читали,прочитайте "Монах"Льюіса. посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я радий, справді радий, що Ви відчули бодай щось... Неважливо,ХТО був Ней... Торжество зла, кажете? Навряд...навряд... "Монаха" читав. Почитайте "Скорботу Сатани", якщо не читали...Добро, зло... Хто дав означення? Хто визначив критеріі? Нема... Ні добра ні зла... Не торжество зла...прагнення до Чуда... Навіть ціною життя... І справа таки не в кольорі... посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо,читаючи чи слухаючи, Ви відчули біль, страх, захоплення чи, хоча б, відразу, несприйняття того, що відбувається... Якщо Ви...почули той тріск... То це - найкраща оцінка для мене. Все інше позбавлене сенсу...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! А оцінка...не в ній справа, правда ж?
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо...  Всі ми до певної міри актори...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Та, мабуть, воно не варте похвали...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Радий, що Вам сподобалось...
Мар’я Гафінець, 26.06.2015 - 19:31
так звісно..тут ще й - в кого як уява краще включається..А ви молодець, постарались для всіх, гарно попрацювали  І у вас направду дуже юний, красивий голос 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Насправді я записував для людей з вадами зору... А щодо голосу -дякую  ... Та я,якось і сам ще не старий
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Браво авторському виконанню! 
