|
Обмани, підступи, тривога
Це наше хмарне сьогодення.
У наших сліз нема вологи,
Пісок з очей, для них натхнення.
Моя країна не ридає,
Вона допоки ціпить зуби.
Вона не стогне, не благає
Дощу, що змочить спраглі губи.
Та всі дороги похмурніли,
Нема дощу одна курява.
Мовчить країна, не до співів.
Забута предків добра слава.
Волають нам з екранів всюди,
Керує пан із ним підпанки.
А під волання гинуть люди,
Та всіх у прірву кличуть з ранку.
Скажіть мені, чим завинили,
У час, коли кровавії річки,
Я народився та живу.
Та… вже пригашені свічки.
Обридло все, всі обіцянки.
Нас знову кличуть до раЮ.
А там, свій пан, свої підпанки
Та свої павичі в гаю.
Забули все, що говорили,
Що обіцяли, на Майданах.
Ви волю згиблих задавили
Замили кров, забули рани.
Кричіть, волайте, всі за нами,
Ведем до Раю, наше зверху
Колись підпанками тирана
Тягнули нас у прірву Пекла.
А зараз білі та пухнасті,
Та тільки зуби поховали.
Обридлі ви,…
Щоб вас не знали.
------------------------------
Народе мій, прокинься брате,
Нас знову нагло ошукали.
Пора забути про багаття,
Та повернути…те що вкрали.
Украли віру, та натхнення,
Розшматували нам країну.
На відкуп злого сьогодення,
Гендлюють ненькой …Україной.
ID:
588144
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 18.06.2015 07:48:15
© дата внесення змiн: 18.06.2015 07:48:15
автор: Dema
Вкажіть причину вашої скарги
|
Майже за Шевченком. 
