Ти приходь,щоб мені розказати...
Як у морі купається сонце,
Щоб у променях час наздогнати,
Те життя,наче вітер в віконце!
Як душа,мов та вільная птаха,
Що так легко злітає увись,
Будем слухати музику щастя,
У мовчанні гадати,як жить!
Ти приходь,щоб мені почитати...
Тую правду-всю правду думок!
В наших снах-віщих снах чарувати,
Що сплела у життєвий вінок,
Ти приходь,щоб помріяти знов...
Із вікна подивитись на зорі,
Де пройдемо з тобою,удвох,
Ту, щасливу дорогу любові,
Ти приходь просто так,я прошу...
Сонця світло засвітить в дорозі,
Знов зрадію,бо мрію збуджу,
Зникне смуток думок у тривозі!
Без дзвінків і усіх упереджень,
Ти приходь,щоб мені розказати...
Про чарівний весняний вечір,
Знов серця назавжди поєднати!
Не побачиш,як станемо ближче,
Тінню вкрию,я, серце твоє,
І проситимусь з ніжністю-тихше!
Нас обох насолода уп*є !
бо мрію збуджу? Такі слова не тільки мрію... збудять єство усе, Лесю! Гарнезно, хоч і... "уп'ємно"! 
