Шукаєм смисл життя в Давида чи в Куельйо, в Кафки.
Шукаєм смисл життя в Давида чи в Куельйо, в Кафки.
І в попіл вірші, як давно колись робив Овідій.
Бо зграї чорних дум не хочем дати вітру й небу.
І палим всі мости, нехай затерпнуть давні рани.
Чекаєм, доки нас палитимуть гріхи й образи.
Мудрець сказав, що кожна клітка жде свою ще птаху.
Дорога долі, як хижак, хапає своїх бранців.
Вона, немов рука, що міцно враз стискає камінь,
Щоби жбурнути в іншого, а не відкинуть обіч.
Хоча в тяжкі часи самі не чуєм свого серця.
А хочем, звісно, спраглі, щоб його почули інші…
О, так - самі не здатні за все життя навчитись чути власне серце проте від інших розуміння вимагаємо постійно!... слабкі й недосконалі ми істоти..якби ще не такі злі й кусючі, було б терпимо
Люблю рооздуумиии...Гарно під ваше думається
хтось над нами ставить експеримент, посилаючи з і посилаючи в життя з душею, зробленою по одному і тому ж шаблону. ось ми і залишаємося тими ж шукачами каміння - щоб не храми будувати, а кидати в ближніх. і серця не чути, ні свого власного, ні того, що поряд. а сенс житя - то вже і не важливо...
v1n відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваші слова - не псевдофілософія... Життя - безкінечне змагання і боротьба , насамперед , зі своїми слабкостями і вадами . Це дорога , на якій ми повинні навчитися істинної любові - жертовної , всепрощаючої .
v1n відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
філософія є у всьому навколишньому. різниця тільки в трактуванні. у сприйманні навколишнього.