...Cпізнюєшся в церкву (стиснуте каміння
бруку --горбкувате, мов життя)
і несеш у собі ківш нерозуміння
без грайливих променів знаття.
Хусткою-трикутником, кольоровим клином
в ранній завинутись би порі
і комусь хоробрим видатись вітрилом
на побитім бурями човні.
Віднайдеш надію в помічній цитаті,
що струмочком мудрості біжить:
не усі проблеми можна розв’язати,
не питай — навчися з ними жить.
Відповідь відсутня, притча незнайома,
думаєш--у чому твій урок?
Стиха озираєшся-- всім усе відомо,
і на головах нема хусток...
Вікторія Торон
Гадаю, ми забагато роззираємось і розглядаємо інших і забагато уявляємо, що і як про нас думають інші, які теж забагато роззираються і розглядають людей довкола. В тому числі в церкві. І поки ми крутимо головами, як качки , за нами усіма - вельми можливо - спостерігає Бог. А Він, як кажуть, геть усе бачить і знає
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гадаю, ми забагато роззираємось і розглядаємо інших і забагато уявляємо, що і як про нас думають інші, які теж забагато роззираються і розглядають людей довкола. В тому числі в церкві. І поки ми крутимо головами, як качки , за нами усіма - вельми можливо - спостерігає Бог. А Він, як кажуть, геть усе бачить і знає
Як антихріст, прямий як "угол дома", можу підтвердити, що останній рядок як осуд взагалі не сприймається - скоріше, сумна констатація факту. Невпевненість автроки протипоставлена показної "впевненності" оточуючих, тільки і всього. Життя змінюється, люди змінюються, традиції ламаються - то є так, але якщо хтось бачить тут осуд, то те його проблема - мабуть, "рильце в пушуку". Кожен розуміє написане так, як розуміє, і це не завжди співпадає з тим, що саме розумів автор... Але це і є цікаво.)))
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, от Ви мене й переконали, нехай лишається як є. Дякую.
Вікторіє, як на мене, нічого в кінці змінювати не потрібно, це апофеоз усьму віршу, і воно у вас довершене, ще дуже багато на світі , прямих як двері, а ще більше антихристів.... З непокритими головами у святому місці...
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, я врахую (завжди легше нічого не виправляти).
Зазначу тільки, що попередній коментатор має і тонкий смак, і розуміння
(я знаю з багатьох її коментарів), це вона звела на себе наклеп.