(Милій Людмилочці завдячую натхненням )))))http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583293 (Lu57 Я НЕ ЛЮБЛЮ)
Руками впираюсь,
а очі кричать: "Забери!"
Солодкий полон....
Як же страшно!...й як хочеться...знову
продовжити муку....
Безплідну спинити розмову,
втекти! ... Ні, піддатись
й всю пристрасті випити здобу....
...Словами кидаюсь,
а серце благає: "Візьми..."
Душа загубилась,
стріпнувши востаннє крильми.
Хто ж бачить? Хто знає?!
Хто серце уперто веде
крізь терни й вагання,
бороздячи долю тривожно....
Уламки з надій, сподівань,
розпач "хочу" й "не можна"
збирає й, всміхнувшись,
по Вічності хтиво волочить,
карбуючи в часі,
до ніг той букет нам кладе...
Блаженство і муку
(тримайся) вготовано вже!
Людмилочко, тобі дякую, що надихаєш) Вибач, що останнім часом мало приділяю уваги твоїм творам тут - пробіжусь очима у ФБ, що встигну і спати - на більше снаги не вистачає Певно то передзимова сплячка насувається Гарного вечора тобі
І вам, сер Веліборович теж якнайприємніших вечірніх читань
ось якщо дати визначення вашому єству, то можна з впевненістю твердити: ви - згусток емоцій, почуттів, поривів, готовності любити, небайдужсті, переживань, невгамовноїенергії щось творити гарне і красиве добротою своєю!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, приємно як! Захвалили мене зовсім сьогодні А ви ще й визначення дали - це ж майже правило... от зараз візьму та й повірю, прийму за своє і... насправді такою стану! Буде ж тоді....пона-тво-рю-ю тут!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пташечко, що й ви мене не минаєте, та допомагаєте щирими порадами!
(я тут писала - знову(в розумінні - ще раз) та зову(малось на увазі - поклику, від "звати, кликати")...та мабуть занадто зливається... спробую щось придумати, а може ви підкажете як можна замінити..Була б вдячна) )