Я сьогодні вдягла вишиванку
На льнянім одягла полотні.
Ту обласкану променем зранку,
Ту що руки пряли золоті.
На ній вишита доля нитками
І дороги важкі і легкі,
І шляхи, що вертають до мами
Й матіоли духмяні, п’янкі.
На ній ниті червоні і чорні
І Полісся так рідне мені,
І світанки з озер неповторні,
І таємні нічні курені.
Я сьогодні іду в вишиванці,
Поряд мене гуляють вітри…
Голка й ниті кружляють у танці,
На сорочці лишають сліди.
Вишиванка, моя вишиванка –
України незрима краса.
Є карпатська, а є волинянка…
Та на кожній – сльоза й небеса.