Давай зі мною,
я починаю зимову книгу.
Відкриємо на перших сторінках,
де ще немає снігу.
Продовжимо з глінтвейном
і купимо нарешті ялинку.
Дочитаємо до середини
і зупинимо час...
Віддай мені себе, хоча б частинку.
Це буде весело, я обіцяю,
тільки давай зі мною.
Давай не спатимемо до ранку,
зимового, сніжного ранку.
А зранку... Кава.
Буденність... Знову.
Банальна звичка.
Але не в нас.
Занадто багато про алкоголь,
дуже мало про квіти
і ще якусь нісенітницю.
Я не люблю романтику.
Звикни.
Чи може самообман?
Яка різниця,
коли ти - мій зимовий вечір.
Ти - моє все.
Тому, давай зі мною
гортати зимову книгу...
