25.05.15
Як прорвався в мене голос,
То не буду вже мовчати.
Заспіваю тихесенько соло,
Бо не маю з ким кричати.
Тож відразу з літератури,
Де свобода слова процвітає,
Там не залишилось цензури,
І що то є таке, мало хто ще знає.
Показились репери, поети й репери-поети,
Бо уже здається ніби автоматом,
(Це гарантує швидкоплинні кар’єрні злети),
Що у віршах-текстах мат за матом.
Задовольнити людини апетит!
Така сформувалась позиція
Ну а що? Є на ринку попит,
Тому відповідна пропозиція.
Ось тобі й свобода слова.
Йди! Збирай той урожай!
Там разом зерно й полова,
Але ти на то вже не зважай.
Не маю сили. Хай йому грець!
Але є ще в мене сподівання,
Що в іншу сторону повіє вітерець.
Усім нам щастя та кохання!
Надіймося
Справді, на словесний понос попит був завжди, але не в багатьох - що радує 
