Я пам’ятаю, як ти брав мене за руку,
Немов би відганяючи розлуку.
Обіймів твоїх смак я пам’ятаю,
Неначе книгу спогадів перегортаю.
Я пам’ятаю, як торкнувсь мене губами
І все що сказано було словами.
І кожний дотик трепетно оберігаю
І кожну мить про тебе пам’ятаю.
Як ніжно пестив ти моє волосся,
Неначе вітерець своє колосся.
І подих, який заблудився в ньому,
Шукаючи свій шлях додому.
Я пам’ятаю твій прекрасний погляд,
З роками він оставсь зі мною поряд.
І кожен день крокуємо ми разом,
Немов би за твоїм таки наказом.
Я пам’ятаю голос твій помірний
Це саме він зробив з мене покірну.
Незламну, неприборкану і вільну
Зумів ти приручити так повільно.
Тепло твоїх долонь, я все ще відчуваю
І кожен дотик твій уперто пам’ятаю.
Своє тремтіння перше пам’ятаю,
Його я теж оберігаю.
Я пам’ятаю безголосу нашу тишу,
Її також я в пам’яті своїй залишу.
Багато смислове твоє мовчання,
Несу через життя немов повчання.
Я пам’ятаю миті на одинці,
Це я також залишу в пам’яті сторінці.
І дуже довго буду пам’ятати,
Гортати ніжно й трепетно оберігати…
