Як ти живеш сама із своїми речами?
Випаленим щастям – хлопчачими сорочками,
Чоловіком-зеком, сином-пиякою,
Життя – не завжди дощами,
А й поодиноко мрякою.
Збирай цю вологу волоссям, збирай шкірою,
Навіть смерть не задовольнить тебе повною
Мірою,
Навіть втрата часом здається не такою глибокою,
Якщо зберігати спокій,
Якщо зберігати спокій.
Якщо зберігати спогади і спокуту,
Приймати нагрітої пам’яті мертву отруту,
Жити, намагаючись все забути,
Повертатися, намагаючись все пробачити,
Прощення – навчитися слухати, але не чути,
Терпіння – навчитись дивитися, але не бачити.
Стережи в собі віру, теплого сонця кремінь,
Переходячи ріку, ловлячи рибу руками,
Втрата – множить у тобі темінь,
А пам’ять – переправляє по ній човнами.
