Спасибі !
Вклоняюсь до землі
Солдату Великої Вітчизняної війни.
Солдату росіяну і грузину,
Солдату із Молдови і Баку,
Солдату українцю, білорусу -
Солдату Вітчизняної війни.
Низький уклін іде від серця.
Низький уклін до матерів,
які не дочекалися синів-
посивіли, пішли у інший світ,
всі ті чекаючі страждалі.
Низикий уклін тобі, солдате.
Ти йшов Вітчизну захищать -
Свою й мою -
малу й велику Батьківщину.
Грузин, азербайжанець,
російський, білоруський ти солдат -
не має тут ніякої різниці -
один окоп, один бліндаж, один наказ.
Одна Велика Перемога.
Ти воював за Київ , за Донбас,
за Мінськ, Москву і Сталінград,
за ту єдину рідну Батьківщину ,
за сміх дитячий у дворі...
Воює внук і правнук
за рідний край, за єдність України.
Воює він за волю і свободу,
за вільний подих на землі,
де рід його віками проживав.
За край, за Київську ту Русь,
що дати спокою не може,
всім тим хто хоче повернуть
минуле карцерне життя.
Сиди, мовчи і не переч -
пройшли ті каторжні часи,
які стріляли в спину відчайдухам,
що мріяли свободу віднайти.
Воює внук на фронті за солдата,
що вже давно в землі найшов спочинок.
Воює син за батька, дідуся -
воює з нечистю системи,
що зіштовхнула родичів лобами,
які клялися в вірності віками ...
Але прийде та мить свободи,
що світлим зробить майбуття́.
Прийде та мить, що очі всім відкриє
на те що правда, що брехня.
Залишим згадку поколінню,
яке прийде на чистий лист,
що все зробили по справжньому і щиро,
для тих , хто прийде після нас.
Людмила Яблонська.
09.05.2015 р.
ID:
580008
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 09.05.2015 13:04:04
© дата внесення змiн: 20.06.2015 23:53:32
автор: Людмила Яблонська
Вкажіть причину вашої скарги
|
