В ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ
I. СОЛДАТАМ ПЕРЕМОГИ
В полях, де гриміли гармати,
Шумить колосками пшениця,
Та вам, сивочолі солдати,
І досі минуле ще сниться.
Бої, що палили вам душу,
І як у хвилини спочинку
Співали пісні про Катюшу
І скромну синеньку хустинку.
І знову бої без упину,
За рідних смертельна тривога.
Та все ж ви дійшли до Берліна
І ваша була перемога!
Вітала вас квітами в травні
Європа, врятована вами...
Згадаємо подвиги славні
Найкращими в світі словами.
... Ти голову схилиш, юначе,
Зустрівши в цей день ветерана.
Він сивий, а серце гаряче –
Йому наша вдячність і шана.
(травень 1998)
ІІ. * * *
Переможці наші славні,
Ветерани посивілі!
Це для Вас розквітли в травні
Всі сади рожево-білі.
Урочисті ніжні свічі
Запалили знов каштани…
І за подвиг Ваш величний
Ми Вам вдячні, ветерани!
(травень 1999)
ІІІ. ЛИСТ ВІД БАТЬКА
(вільний переспів за А. Дементьєвим)
Син читає листа, що пожовк і потерся з роками –
На трикутнику пошта лишила свій штамп польова –
Це востаннє писав в сорок другому батько до мами,
У короткі рядки укладаючи ніжні слова:
«Мила, рідна моя, я пишу тобі з передової,
За годину нам знов підніматись назустріч вогню.
Люба, рідна, не знаю, чи вийду живим з того бою,
Та синочка й тебе від біди заслоню».
А сини пам’ятають про ба́тьківський подвиг великий
І про тих, що нам світ врятували ціною життя…
Син посивів уже, але батькові двадцять навіки,
І живе у листі його серця палко́го биття:
«Мила, рідна моя, я пишу тобі з передової,
За годину нам знов підніматись назустріч вогню.
Люба, рідна, не знаю, чи вийду живим з того бою,
Та синочка й тебе від біди заслоню».
Син читає листа, а за вікнами сонце сміється
І квітують бузки, і співають в садах солов’ї…
Чуєш, батьку, клянуся, якщо так в житті доведеться,
Захистять Україну дорослі онуки твої!
(травень 2004)
Треба пояснити як "переспівувався" текст Андрія Дементьєва до пісні на
музику Євгена Мартинова. Пісню виконував сам Євген Мартинов. Ви
пам'ятаєте, в оригіналі - від першої особи: "Я читаю письмо..."
2004 року мої друзі із тріо "Водограй"попросили мене перекласти текст для
того, що виконати на концерті для ветеранів війни.
Я подумала, що синові мало б бути щонайменше 62 роки у 2004 році, тому
змінила український текст так, що вийшов переспів.
Останню строфу написала Христина Олександрівна Михайлюк, якій я щиро
дякую за допомогу.
В мене батько ветеран , 92 роки ! Прекрасні вірші! Спасибі! Заходьте в гості!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога Калинонько! Такий важливий для мене відгук. Бажаю здоров'я і довголіття Вашому татові Може, Ви і йому прочитали мої вірші? Я була б щаслива знати про це.
Та годі вам... вони з"явились раніше 16:9. Просто серед 4:3 є такі що викидати рука не підіймається, його ціна в свій час була від 850 - 1100$. В мене теж такий, професійний. Та і якість зображення заздрістна. Дякую що поставили, ставте завжди. Це навіть не проблема, просто особливість сайту. Бо на інших (де кращі програмісти) в мене теж усе гуд.
То це ж зовсім інша справа... і читати приємно... і бачити... Незабувайте.
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за слушну пораду, ніколи не знала про існування моніторів 4:3, на моєму усе виглядає добре. Поставила галочки на кількох творах, принагідно продовжу цю добру справу.
Тетяна, я про "Лист від батька", дивно що ви забули про нього...
Ще... в мене є вам порада. На цьому сайті інтерфейс текстового редактору особливий. Тому зверніть увагу на галочку в самому верху, над полем для заголовку(назва твору).
Там є місце для неї. Вона потрібна саме для віршів (для прози ні). Вона служить для того щоб система сайтової сторінки не вдавалася до переносів в тексті. Для вірша це дуже важливо, адже якщо її(галочки) в тому полі немає (тобто вона там не стоїть) а ви вже натиснули "відправити", то якщо розмір вірша перевищує 8 та є збоку іллюстрація, сторінка при перегляді зламає (тобто зробить свої переноси в тексті щоб показати стрічку творів) структуру форми вірша. Самі розумієте це не бажано особливо якщо людина переглядає ваші твори на моніторі відношення сторін якого 4:3. Повірте таких ще багато. Щось забагато коменту...
Треба простіше: просто ставте галочку в самому верхньому віконці для неї і все. Бо для вірша це важливо.
Рекомендую відредагувати цю сторінку, а може і всі інші...
Виглядає вона на моніторі 4:3 дуже кепсько, гадаю не так як Ви її замислювали. Вдачі!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не можу погодитися: це вже хто як прочитає. Це читалося зі сцени (І і ІІ) - звучало піднесено, бадьоро, навіть урочисто. А як інакше можна прочитати: "Вітала вас квітами в травні... і т.д.) або "Переможці наші славні..." Зі сльозами чи що? Це співалося на концертах для ветеранів (ІІІ), теж пісня була зворушлива, але з позитивом. У які роки це було, там підписано. Ветерани, правда, не стримували сліз, бувало. Але ж не через те, що написано "сльозливо", а через те, мабуть, що зачіпало якісь, як кажуть, струни душі. Зроблю такий "автокомплімент". Дякую Вам за відгук, чесно кажучи, я сама плачу, коли перечитую, і плакала, коли писала. Отакий парадокс.