Зачепивсь за рукав запах ніжного цвіту....
Й смак притОрного меду згадали вуста...
Одягнув травень білим вбранням вже пів світу,
а ще пів присмачИла зелена роса!
Обцілований цвітом, розніжений вечір
вібрував стоголоссям веснЯного дня,
огортав теплим спокоєм втомлені плечі
й допивав метушню ту ліниво до дна.
Я пелюстку струсила - упала на зелень.
Відбуяла! Втомилась... Сховалась в землі.
Хай пробачить мені це розпещений травень:
вже відцвів... В літа ж чари й квітіння нові!
Файні чари, мрійливі...але, вже - учора;
Нас бабине літо теплом огорта...
Вересень, парубок дуже моторний -
Він збирає врожай, золотАвіє гори -
Бешкетник русявий!..невдовзі зима.
Я коли змерзну, до тебе на сторінку поскакаю...там і сонце, і літо круглий рік...та щей солодощів повні жмені...так що я не переймаюсь тепер погодою... Якщо почуєш шалений стукіт за дверима...відкрий...то я!...прийшла грітись...
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
завжди рада!!!...поки маю - ділюсь щедро, заходь))))
Ну ти вже кличеш то літо так жадно....що воно в травні і прийшло...ще один віршик про літо...і воно круглий рік у нас гостюватиме... Фіночка- літечко!!!! Гарно звучить!!! Клич клич..коли тепленько, аж жити хочеться!!!!
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
для мене зима - справжня мука...І літо минає так швидко - люблю його дуже!!! - тому й кличу вже від березня, з того самого моменту, як тільки сонечко ледь-ледь обережненько починає гріти)))) щоб насолодитись ним доооовшее Хай буде тобі завжди тепло і сонячно, люба Наталю