UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: КАТРЕНИ, 31 - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лина Лу, 04.05.2015 - 19:13
Не похоже,что ТАКОЕ почитание совместимо с боязнью...  Строки необыкновенные,неординарные,трогают и восхищают. 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сочетается, милая Лу. вот только еще лет семь назад я бы этого не признал. схитрил бы, слукавил, мачо или героя построил из себя. а сейчас - говорю как есть, что думаю, что чувствую, что хочу. если это позволяют обстоятельства
Лина Лу, 04.05.2015 - 17:54
Почитание женщин мое Сочетается страхом пред ними За извечную тайну их душ, Алогичность ума и – слезу!  Глибоко...та чи щиро? 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а де сфальшивив? бо і я не є святий, бо і я вмію лувати...
Олекса Удайко, 04.05.2015 - 13:42
 Гарно, Касьяне! А чим Ваші катрени від арабесок відрізняються? І то, і то - фрагментарні витвори!  
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
катрени - слова, що навіяні моїм особистим розумеом невченим, арабески - то слова від навіяного чужою - та такою звабною культурою, мовою - не мова то, казка!! - поезією, філософією.якби не читав та не закохався, то і навряд чи народилися б. бо вони - діти думок і почуттів від отого незнаного (жив серед людей того світу, але це майже як один день - тільки й того, що рота відкрити встиг та закрити, а вловити - ніц не встиг)- незнаного та вельми чарівного світу Агидель, 04.05.2015 - 11:53
– А я знаю, як втішити жінку, засмучену іншим,Та не знаю лише, як розрадити ту (що найгірше!), Котру сам засмутив, оспівавши як той Джо Дассен…  
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от і піди пізнай цей світ: чи то народ тішиться, що мені невдача з Тою, котра в серці жила, чи він радіє каяттю моєму?..(не тримайте гніву, Агидель, на невмілий жарт, просто день сьогодні такий, понеділок - час жартів та відпочинку душі. повинна мати і вона мить радості) джива, 04.05.2015 - 11:28
Просто ЛЮБОВНА ПЕРЕПИСКА!Одне задоволення читати такі відгуки, коли все професійно, й автор й критик....просто на хвилі БУРХЛИВОГО РЕАЛІТІ, можуть бути адекватно піднесенними,зцентрованими не кіпою почуттів Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
інколи чи ти втрапляєш у хвилю, чи тебе підносить вмілішого плавця по життю - і тоді справді так, як ви кажете - ти спостерігаєш живе дихання думок, сердець биття, порух духу людей. дякую за епітет, за таке визначення; і хіба не правий був той, хто серцем своїм прохав: "давайте говорить дург другу комплименты!" Мар’я Гафінець, 04.05.2015 - 10:57
яка у вас ніжна душа  як ви трепетно з любов"ю, щораз, наче вперше, зворушливо і ніжно пишете про земне, грішне, вічне!!! Краси-иво-о-о! І море вражень, думок, емоцій завжди будять ці короткі лаконічні з тисячами трьохкрапок і міжрядь ваші катрени (прочитаю 4 строфи...і понесусь в мрії-спогади свої, часом дуже далекі й абсолютно не схожі з вашими! Та за те, що відправляєте мене туди як вам дякувати?!  )
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ви й не знаєте, і не відчуваєте, як уже подякували! самими найлорожчими способами: прийшли прочитали - це безмежжя задоволення, для того, хто нашкрябав ці рядочки! - і ще й сказали, чого воно варте особисто для вас. бо коли пишуть "ви - геній, бо так красиво пишете!" - це викликає підозру, недовіру і неприязнь у нормального автора.а коли пишуть, чим у душі відізвалося, як оте серце примусоло ритм змінити, які спогада чи бажання викликало у конкретно взятій людині - оце вже оцінка! і хай недосконале слово, чи ритм, чи наївні, як у мене, дитячі рими - але не то є суть важливо; головне, повторююсь, чим, як відізвалося, як запало в душу хоч на той час, поки читалося. ви такі правильні інтонації вибрали, такі емоції розкрили, як ідеальний читач для написаного. я не маю ілюзій щодо своїх здібностей віршування - вася, та й годі; але саме так має реагувати той, хто читає, коли ти, що написав, говориш про своє, про віжчуте і пережите, про фантазійне і Бажане, і говориш правду, щиро, просто говориш. ви - та, що вмієте бачити і розуміти, послухати і почути. це інколи набагато більше, ніж сказати. а серце моє звичайне, земне, з буденним і життєвим, не любить вже лукавства, прикидатися вже не хоче, імітувати щось. ось в якусь мить отримало відчуття - і зізналося в ньому. ось подумало - і сказало правду. про все на світі. бо життя є життям, і в ньому нема гріха. всі гріхи - в злобі, ненависті, убивстві, неправді. у житті та любові гріха немає. даруйте за многослів/я |
|
|
||||||||||||||||||||||
