UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: ЇЇ СПОВІДЬ… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ulcus, 03.02.2019 - 13:03
на жаль, такі помилки дуже часто стрічаються. то й не дивно, що з‘являються подібні рядки. ось цитата з одного мого давнього твору, що, як на мене, доречно ляжуть в коментар:То не твої думки Спраглі такі, голодні Прагнуть минуть пастки Зболені та холодні То я свої жену З мозкового полону З присмаком полину Хоч і з любові трону Йдіть, не вертайте вже досить тортур невпинних! І лише слід стриже: «Я – не твоя дружина…»  а ваша поезія - суперська!) Касьян Благоєв відповів на коментар Ulcus, 03.02.2019 - 13:11
о ви, можливого ті дні, печалей наших каяття!..дякую, що так далеко заглянули - і давайте вести розмови як давні-предавні друзі добрі: на "ти"? ... а відлунювати ваше серце вміє... Ulcus відповів на коментар Касьян Благоєв, 03.02.2019 - 13:17
вам дозволяю, звісно, але сама навряд, чи наважусь до вас на «ти» - надто мудрий та авторитетний ви автор і чоловік, друг моїх друзів. тож дозвольте хоч у цьому коротенькому «ви» (хоч я й не з великої літери тут пишу) виразити моє шанування вашому досвіду і таланту. домовились? 
Касьян Благоєв відповів на коментар Ulcus, 03.02.2019 - 13:22
і смертельно негречно перечити жінці, і невиховано, і нечемно - тому все ж залишу ваше право за вами - але якою небесною любов"ю буду до скону любити за "ти"!! - бо навіть віруючий зі своїм богом веде розмови тільки на ти!! - а я не вище жодного з них, я сіра миша земна, лише миша, заєцю, вовчик...тож - давайте на "ти"?? - воно прекрасне, а "ви" - здитинства знак зверхності і неповаги, лише так. це ж просто і чудово: людині на ти! - Ulcus відповів на коментар Касьян Благоєв, 03.02.2019 - 14:41
ох, який же солодкий мед ллє оцей співець любові на бідну Улькус))) та від мови такої рани глибокі гояться, а не те, щоб виразки дрібні!  щодо звертання на «ви», то погоджуся лише частково - на «три букви» на «ви» не посилають, то таки пошанна множина і аж ніяк не зневага  а ще подекуди в нас збереглося не лише звертання на «ви» безпосередньо, а й дієслова відповідні при згадці третьої особи. пам‘ятаєте: «якби моя бабуся встали»?
Касьян Благоєв відповів на коментар Фея Світла, 08.02.2017 - 22:16
"... омана і печаль тих днів, де намзірки так обіцяли радість щастя щастя!.." - не все стається, що мало би статись, не все... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за читання і потрачений час. тішу себе надією, що й справді було цікаво читати жінці про жінку і від імені жінки, бо не своє занотував, а просто записав як сповідь від тої, що серце полонила...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдало жартуєте, юна леді! але вам все можна пробачити - таким молодим і красивим!
Любов Ігнатова, 14.06.2015 - 18:12
Іноді ми звертаємо не туди... І тільки згодом розуміємо це... У мене аж сльози на очі навернулися.... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і по моїх спостереженнях - ми весь час життя свого ходимо то не в потрібному напрямку, то не з тими попутчиками, то не за тими багатствами, котрі нам потрібні...а тут як для мене особисто - помилка. варта пів життя... все потрібно було зробити, щоб стала моєю і моєму домі... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
по моєму житю то були найшвидші у дії та найкращі ліки по результату. ось спробуйте, рекомендую після випробовуваннях на собі!і дякую за читання моїх "рецептів". хоча тут якраз - її, я лише в слова оформив... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, тут ви вгадали: у моїх нервів - талантів не злічити! (жаль, що від них же і тремор мій, холера б його забрала...)
Відочка Вансель, 10.06.2015 - 00:12
Ой, я не дала, тих ночей, що просіш! Булше ті не дам,квіткі не приносіш! Ти лем фігльовав, я не фігльовала, І у туту ніч серцем ті не дала! Ты не пудходи, всьо перегоріла! Чого позераш на ня так не сміло? Шатя цуравой, алем файна дівка! Не откриє ся лем для тебе хвіртка ! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це ж якої такої жадної скупої коломиєчки мені виспівуєте?! то лем мав єдну квітку принести, щоби ту зірвати?!! та я їх тепер оберемок припру, най тішиться! аби хвіртку не закрила!
Дантес, 22.05.2015 - 15:36
Пане Касьяне, Ви можете назавжди відбити бажання братись за перо, бо писати, як Ви, в мене не вийде, а писати гірше - навіщо тоді писати?Під враженням.  П.С. Чудовий екс від Джаннет Даклін 
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ще не було - і не буде - так, що прийшов єден пророк, сказав слово своє - і закінчилася мова людська, і потреба чути, і розуміти, і сказати своє. ой, навіть боги розмовляють по-різному і не в один рраз.зізнаюся, я тут лише з цікавости до пезії як такої та з причини обробітку матеіалу певного, тож геть ні по вмінню, ні по "таланту" не годжуся у писарі-поети. чи навіть віршомази. я простий дилетант, тінь, подражаніє, без претензії ні на що. навіть сам собі епіграму мусив писати, хоч надіявся на слово гостре і справедливе від інших, вам подібних - бо ви пишете душею і розумом, потребю і любов/ю, я лише жіноцтво тішу фразами, випадково втрапивши у ритм їх. тож жартуйте наді мною, але пишіть самі, вам сам бог велів, бо виходить по-справжньому, пене Хранцузе. тим більше, що і стиль ваш мені до вподоби, і вміння світ бачити і знву вміння це пеердати словом. але за все маю дякувати, як чемний хлоп, і буду приходити начитуватись вашим Джаннет Даклін, 20.05.2015 - 22:01
І знов молю:пробач меніЗа крихти ніжності, що стали Надією поміж душами. І мрією в моєму сні... Пробач за зустріч, що нема, За ті цілунки , що крав вітер, Коли зривав ти в полі квіти. А на тім полечку-зима... Пробач за вірші і пісні, Що твою душу не зігріли... Але вони... Вони хотіли... Та попелом летять у дні Де не почуєш.Ти б читав От вірші, що не писались. Твоїм сердечком не читались... Пробач,що ти не пробачав... Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... я був чемний, на мені всі провини були - я все пробачав...а ви як своє, з жіночго серця вилили, з жіночого відчуття! дякую, що відізвалися такою увагою, таким словом! Богданочка, 15.05.2015 - 16:58
Такий твір не залишить байдужим нікого. І я , наче опинилася на мить на місці тієї жінки, яка ось так відверто і з любов'ю розкрила своє серце дорогому чоловіку. Надзвичайно зворушливо і гарно.  
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... то справді було особливе і дароване небом почуття... як і зустріч з нею, як і печалі, що дарувала ця зустріч. і таким випало прощання з нею - у змішаному відчуття тої ж печалі і щастя, що вона була у житті. дарунком долі, хай і на сім тих років...
majra, 13.05.2015 - 23:51
Бог милостивий і справедливий! А квітів в Раю вистачить на всіх, хто того вартий! Хай щастить Вам на земній дорозі!
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сподіваючись і на милість Його, і на ласку, все ж я мушу визнати: коли ви говорите так - то і Його слово звучить у ваших вустах, коли ви прихильні до мене - то і його прихильність ближче стає.дякую вам! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
коли прийде час, і постану я перед Всевишнім, і спробую пожалітися на життя своє тяжкеє, тут він і згадає ці букети квітів і заперечить: "нічого тобі до раю! ти і на землі своє у райських ківтах отримав". і буде мені печаль превелика...але - дякую зараз щиро! вчитель, 10.05.2015 - 20:36
Вразило, сподобалось... Проте з заголовком посперечаюсь: вірш написаний від першої особи, жінки = виходить "моя", по-друге, відносно сповіді - ЛГ увесь вірш просить вибачення і дякує...  Якщо сповідь, то чому остання навіть для співбесідника, вона ж жива, вибір зробила тільки не в його користь. Але це її вибір. Якщо він так її кохав, то чому не бажає їй бути щасливою, не відпускає її... Хоча, можливо б , не народилося такого чуттєвого твору... 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
тут невгамовний щем в словах... тут серце плаче і ридає 
