Комусь дарований букетик із волошок,
А іншій хоч і оберемок білих роз…
Комусь ласкава посмішка крізь натовп,
А іншій перстень, із камінних сльоз…
Одна і з них тобі подарить сина,
А інша нерви поїда усі.
Комусь готовий цілувать сліди,
А інша плаче, ночами від смутку,
Що ти не оцінив її -
Обравши іншу, за свою подружку.
Ти обираєш серцем та душа,
Навік би мала в спокої рятунок,
Те вогнище кохання вже тебе зїда,
В тім вогнищі не раз ти гинув.
Та знов летиш, на той вогонь
І спалюєш відрослі крила.
Це твій життєвий поворот,
Не вірити у те, що перша, в юності
Все ж тебе любила!
