Життя то лиш зустрiчi та розставання,
Мiж ними тривале тривожне чекання,
I так все життя вiд дитинства до смерті
Все крутимось бiлкою ми в круговертi.
Спочатку чекаєм ласкавої мами,
Стрiчаємо радо вчепившись руками,
Чекаємо знову, щоб йти вже до школи,
До неї щасливі ідем як нiколи.
Стрiчаємо в школi науки i юнiсть,
I там же стрiчаєм закоханiсть й мужнiсть,
Аж ось розтавання пора наступила,
Прощай, люба школо, замрiянiсть мила.
А там за пороги дитинства i школи
Стрiчаєм життєвi болючi уколи,
Чекаєм на зустрiч з великим коханням,
Життя ж зустрiчає нас розчаруванням.
Ось тiльки здружились, а треба прощаться,
Ось тiльки зустрiлись, а треба розстаться,
Здається недавно нас доля зустрiла -
Пора розставання уже наступила.
Таких хто нажився у свiтi немає,
А з свiтом прощаться пора наступає,
За нею чекаєм на щось невiдоме,
Чекаєм на диво якесь пiдсвiдоме.
06.06.97
