UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мар’я Гафінець: сотні "я" - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 10.06.2015 - 19:35
ЧЕСНО ЗІЗНАЮСЯ: ТАКОЇ ГЛИБИНИ ВІДЧУТТІВ І ПИТАНЬ "МОЇХ" НЕ ЧЕКАВ У ВАС ЗУСТРІТИ! Я ВЗАГАЛІ СТАВ ВАС СТОРОНИТСЯ певного часу, бо щсь у душу та думки стало нашіптувати, заговорювати, чаклувати...мені увага від вас, розуміння вельми доогі, цінні, що порвати їх. чимось зіпсувати - гірше гріха (хоча у гріхи всякі, як замітили, можливо, я не вірю); тому читати приходжу некрасиво, я так не люблю - анонімно, це й правда недобре. та пр цю знахідку: ви мене вкотре зачарувади! і сюжет вибраний, і подача його, і почуття вкладені у кожен рядчок - на такому рівні! вам варто звернути увагу на власний дар, на той поцілуночок феї при народженні вашому! Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та який там дар.. Всього лише любов до книг привили в дитинстві. А читаючи різне і сам про різне думаєш ..і звикаєш до цього процесу!Мені приємно, що ви знайшли натяк на глибину...Не зовсім зрозуміла, чому почали бокувати від спілкування...хоча здагадуюсь - певно видалась вам несерйозною, простою, чи навпаки надто настирною. Так от, я така і є насправді. Ви перебільшуєте про рівень і т.д. Звичайні віршики звичайного дівчиська. І читати ви можете, як зручно - не обовязково коментувати - я все розумію! Для мене те, що прочитали вже велика радість - значить почули про що сьогодні мені думалось, а отже і розділили ці думи мимоволі, за що і варто вам щиро дякувати! Олаф Халді, 20.04.2015 - 12:12
Ця Ваша поезія пробудила в мені спогад про ті, давно писані і так, здавалось, безапелляційно забуті рядки...але, таки згадались...Дякую Вам!!!))) **** Хто ти, з слідами Монни Лізи на вустах, Чи ніжний ангел, чи пекучий демон? - Ким хочеш будь! Та відчуваю я - З тобою щастя ми своє знайдемо... Ти відібрала сни мої... Ти зруйнувала се́рця спокій, Скажи, якій богині ти дари приносила високі, Бо, щоб там не було, живе в мені Твій погляд, сил якому влило небо - Будь ангелом, будь демоном в вогні - Я вірю - щастя ми своє знайдемо...
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо цей спогад був приємним - я рада, що стала причиною його повернення  Ваш вірш сповнений живого розпачливо, але все ж з трепетною надією почуття  Надзвичайно вдячна Вам за те, що впустили в свої спогади...і за коментар - спасибі!  
олена гай, 20.04.2015 - 08:53
Ви вже забрели на поле психології, а тут що завгодно росте, навіть таке,про що і уявити думав що не зможєш.Оригінальні обороти, сподобалось
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
часом є такий настрій - покопатися...Вдячна за приємні відвідини
Серафима Пант, 20.04.2015 - 08:07
 Якби не було цих сотень"я", то Ви вже не були б Вами. Сам у їх поєднанні та протистоянні сформовується особистість 
Мар’я Гафінець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...особливо у протистоянні!!! Дякую щиро
|
|
|
||||||||||||||||||||||
