Гаряча кава. Обпікаюсь.
"Агов, мала, ну вже не плач!"
Слова твої я відчуваю,
За сум думок мені пробач...
Я містом ходжу, сновигаю.
Проходжу думку я навкруг.
Таких як ти немає, знаєш?
Мій друг близький, мій Друг.
Ти захід сонця навесні,
без повороту каяття...
І знову линуть всі ці дні,
Та вже не ті, це вже не я...
Чому опав так швидко цвіт?
Ти мав цвісти іще не раз!
Цей світ, о Боже, дивний світ!
Він є насправді, чи міраж?
Не хочу вірити, не можу...
Ти є живий, у серці, - тут...
Лиш вітер лагідно шепоче...
Що Бог заповнить пустоту...
Холодний вітер. Замерзаю.
Із теплим світлом летиш ти...
Жаль із вітром відпускаю...
І ти мене прости-прости...
За руку вдячна і за силу,
Коли підняв мене з колін.
Повірив, що я маю крила,
І відпустив мене в політ.
За сцену, мужність і розмову,
Яку так щиро розділяв.
За мрії, плани і промову,
За те, що вірив і літав...
І відлетів... душа витає...
Весна цвіте, але у ній
Лише тебе не вистачає...
Бо вже у небі усміх Твій...
Гаряча кава. Обпікаюсь.
"Вище носа, до мети!"
Остигла кава. Усміхаюсь.
"Ангел Успіху"... це Ти..
Присвячується моєму другові і наставнику, світлій людині Андрію Голді...
18.04.2015. 21:42.
