Чи спитаєшся скільки мені
Дивиться небо Коли звідаєш раю?
Зірками у душу... / О.Удайко/
У рубцях серце - ран... сліди
Мабуть, з тобою бути мушу,
Бо ти... вже мій
Чи назавжди ?
Увись піднятись,
До самого краю...
Де колорит витає... і п"янить!..
Ти обіцяв... торкнутися до раю...
Його відчути хочу
Хоч... на мить...
Мене чекаєш?..
У своі обійми...
Ти заплети... І більш... не відпусти!
Роблю я крок...у тво́і володіння...
У пристрасть ту
Вакханку поведи...
Перлини з вуст
Вустами... я збираю...
Твоєму серцю... в дар їх принесу,
Пелю́стки квітів ...ти в мені шукаєш...
А тремор тіла
Творить нам... ясу...
Красивий лотос
Манить... манить раєм...
Йому вклоняюсь... ніби божеству
Вогонь пульсує... і в мені... вмирає..
Душа живе...
радіючи єству ... надихнув вірш"Чуття віку не мають"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571321
Заворожили, мольфарко ! Так пристрасно-поетично...
Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо вдалося,хоч на мить заворожити такого хлопця,з високими духовними і поетичними потребами.то недаремно збирала та плекала скарби душі...Щиро вдячна
ось якою мудрістю володієте, моєю мудрістю! а мене хвалити приходите. це ж моє головне сповідування у житті: "душа живе, радіючи єству"!!!! я їх бачу тільки разом, нерозривні вони, і нама їх нарізно для мене, і не може бути!
як у радість такі знахідки для мого розуму! бо це й справді радість, коли хтось і далеко сповідує схожі думки
Ілея відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за коментар і за те,що поділилися своіми відчуттями...