І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та, молився і благав: «Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене… Та проте – не як я хочу, а як Ти…»
(Матв. 26:39)
«Лише пітьма… Анітелень навколо…
А я Тобі, Мій Батьку, помолюсь…
Я помолюсь, як не моливсь ніколи…
За все життя я так боюсь… Боюсь…
Кривавий піт зросив чоло і руки,
І тіла кожна жилочка бринить…
Вже чую, Отче, ті шалені муки,
Я відчуваю ту пекельну мить…
Уже плетуть мені вінок терновий,
І хрест важкий вготовили кати…
Прошу тебе, Мій Батьку, знову й знову
Цю участь мимо мене пронести…
Хай буде так, не як я хочу, Тату,
А як сказав і як волієш Ти –
Мені б лишень одне-єдине знати:
Чи зможу шлях цей гідно я пройти?
Чи зможу дотягти той хрест на гору?
Чи зможу я стояти на хресті?
Чи зможу я звільнить людей від горя –
І смерть здолати в грішному житті?..»
«Усе ти зможеш! Ти все пройдеш, Сину!
І на Голгофу донесеш хреста,
На третій день розрушиш смерті стіну –
І пройдеш через пекло і літа.
В своїх стражданнях і в своїй покорі
В людей Ти вб’єш їх предковічний гріх,
Ти на хресті злікуєш душі хворі -
І Воскресінням станеш Ти для всіх!
Кріпися, Сину, вже веде Іуда
Поплічників Каяфи із Кедрону...
Ти їх прости: сліпі ж бо вони люди,
Не знаючі ні правди, ні закону!
Тож подвиг Твій для них законом буде,
До них Ти йтимеш вічно із небес –
А по весні співатимуть усюди:
«Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!»
12-13.04.2015 року
