Танцевала, потому что ещё теплы вечера,
и мир закручивался, словно
ковёр после городского праздника,
и были фонари над красной листвой.
Танцевала, потому что хотела вернуться и
знала, что воображение не воскресит вещей.
Танцевала, пусть лучше тело вспоминает:
так просыпалась, так засыпала
на влажной палубе, так ждала, пока
загрузят вещи. Так бежала
за вислоухим псом, которого не хотела
им оставлять.
Танцевала, потому что нет уже
мест, штампов, обратных
адресов, банков, комендатур, больше нет
улицы, водной помпы, недокрашенного
забора, мыльничек, щёток.
Всё – в одной подвижной точке,
такой сжатой,
как запястье, в котором собралась
вся кровь.
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
=========================
Танцювала, бо вечори ще теплі,
і світ закручувався, як
килим після міського свята,
і були світла над червоним листям.
Танцювала, бо хотіла повернутись і
знала, що уява не воскресить речей.
Танцювала, бо краще хай тіло пригадує:
так прокинулася, так засинала
на вогкій палубі, так чекала, доки
повантажать речі. Так бігла
за клаповухим псом, якого не хотіла
їм залишати.
Танцювала, бо немає вже
місць, штампів, зворотних
адрес, банків, комендатур, немає
вулиці, водяної помпи, недофарбованого
паркана, мильничок, щіток.
Все – в одній рухомій точці,
такій стиснутій,
ніби зап’ястя, в якому зібралась
вся кров.
ID:
569962
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 28.03.2015 10:04:40
© дата внесення змiн: 02.08.2018 19:04:20
автор: Станислав Бельский
Вкажіть причину вашої скарги
|
