Забуду про тебе
Піду назавжди.
Хоча розумію
Без тебе не зможу я жити...
А в серці моєму
Лишились сліди
Яких не позбутись,
Яких не можливо відмити...
Любов промине.
Забудуться сни
В яких ми стобою
Неначе птахи без надії...
Кружляємо в небі
Чекаєм весни
Яка не прийде
Якої не буде від нині...
Пробачу тобі
Пробач мені ти
Навіщо даремно
У серці тривожити рани...
Вона досягнула
Своєї мети
Лишившись назавжди
Скляною стіною між нами...
Усьому кінець
Для чого тягти?
Для чого в душі
Зберігати намарно бажання...
Я вільна тепер
І вільним став ти
Залишилось тільки
Проститись із нашим коханням...
...не буде весни..?
дівчино, Ви себе у люстерко бачили?..звісно, що буде!)))
непогано, але граматику, як на мене, можна і підправити
шануйтеся!
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви коли читаєте завжди текст буквально сприймаєте? Розслабтесь думаю до Вас весна прийде, незалежно від того чи я дивитимусь у зеркало чи ні...
Дякую шануватимусь і надалі!
...оце якраз і може затягнутись - прощатись з коханням так складно! Часом і розійшлись і розбіглись і не розумієш за що любила його, а почуттів самих шкода, а за коханням сумуєш, за самим тим станом, коли не ходиш, а літаєш, коли все кругом красиве і добре... Бажаю вам завжди перебувати в стані закоханості! Хай і не в чоловіка, хай лише в життя, в пору року, - в що завгодно, аби лиш не згасав цей вогник!!!
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кавусі Серденько ...
От я розтяпа, пропустила цей коментар...
Так згідна з тобою, головне вміти, а як ні то вчитись любити...незалежно у що закохатися...головне щиро....
Настроение у Вас
Ниже плинтуса сейчас
Вот бы дать кому-то в глаз!
За девчонку высший класс!
Выше нос держи подруга!
Даже если девка в друга
Вам дорожку перешла
Всех прости и отпусти
А сама ты, не грусти
Не достоин он такой
Милой, доброй, заводной)
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Історія насправді не про мене... Я люблю спостерігати за близькими та знайомими і так переживаю їх почуття, тривоги. Ну є як є...дякую вам за хороші вірші. Мені вже бракує хороших слів щоб підкреслити вашу талановиту вдачу... Ну просто . Ніколи не переставайте писати