Із смутком я нагадую собі про те,
Яким теплом кохання оповило,
І холоду що є так не було,
Ті почуття зігріли сильно тіло.
В історії минувшого життя,
Де щастя те що вже минуло,
Я не втрачаю віри бо вона живе,
В душі моїй навіки так осівши.
І спогади що крають всі думки,
Безжальні по відношенню до мене,
Вони розірвуть серце на шматки,
Не даючи надію далі жити.
Із сльози з біллю спускаються щокою,
То серце плаче що зазнало втрати,
Кохання в серці так лише моїм,
З ковтком повітр’я важко лиш вдихати.
Був час коли зігріла ти теплом,
Немов та ковдра моє тіло ти покрила,
В турботі добре нам тоді було,
Від радості любов об’єдинила.
І в час коли в душі був певний сум,
І крик ковтком у горлі тиснув сильно,
Так поцілунок твій був тим шарфом,
Що обгортав мене і мою шию.
Кохання так єднає лише двох,
І третій тут цілком буває зайвим,
В житті моїм був жорсткий крок,
То ти із нього просто вийшла.
І холод що з’явився в цім житті,
Окутав так буденність існування,
Я прошу лиш тебе одне,
Поверни тепло й моє кохання.
Та смуток лиш нагадує про те,
Коли життя удар ось той зробило,
І в час коли бажав лише тебе,
Взаємність тишком десь втекла.
В цей час є стверджена лиш мить,
Не знаєш ти кохання і підтримки,
Безжально так покинувши мене,
Життям егоїстичним хочеш жити.
З думками цими в кожнім дні,
Я тишком йду по вулиці широкій,
І шарфом лиш окутавшись в теплі,
Пустився сніг а я йду з роботи.
А.А. Отченко
Я так и поняла,что это личная беда...
Именно в стихах мы имеем возможность об этом написать...Наверное станет легче...
Но с этим надо ...жить дальше...и всё удастся!
Так Таїсо ви як завжди праві. Це особиста негода життя. Маючи все в важкий час все втратити... Пишу я давно але ця подія просто поштовхом мене надихає... інколи дійсно стає краще... та чомусь в душі не має натхнення писати щось веселе. Я дуже сумую за своїм сином... На жаль поки що не можу з ним бачитись але роблю все можливе аби бачити його. Ви праві і в тому що життя продовжується й надалі, одне лиш тривожить, минуле і спогади того що було в голові...
А вам особисто дякую що читаєте мої публікації...
