Похмуро за вікном і на душі.
Тривога в серці поселилась знову.
Надворі йдуть осіннії дощі,
Не хочеться виходити із дому.
Так сумно і душа болить, болить …
Життя іде та все не так, як треба.
Тривога знов усе єство ятрить.
Не можу докричатися до тебе.
Не знаю я у чім вина моя?
Твої образи вже терпіть не сила.
Душа ще просить пісні солов’я,
Ще хочеться почути слово миле.
Роки летять нічим їх не спинить.
А ми дорогоцінний час втрачаєм.
Зима життя вже близько майорить,
Ми ж мов сліпі того не помічаєм…