Наталії Кульбабці
В День народження Не можу я сьогодні буть байдужим
І не любить гороскопічних риб…
Закоханий у вірші твої дуже,
Їх неповторність, їх художній штиб!
Такі живі твої веселі очі,
Таке відкрито-лоскітне чоло!..
Я дякую - спасибі, Авва Отче! -
Таких поеток в нас ще не було.
Твій поступ у поезії сміливий,
Тверда і вірна в майбуття хода.
Як жінка і поет – ти надто вже щаслива:
Твоїх стовпів вже не знесе вода!
Нехай твоя чарівна мова лине,
Нехай барвіють барви у пера!
Тебе хвилює пісня журавлина,
Та не чатує осені пора…
Прийде́ біда – здолаємо, Наталю,
Й піде́м – на зло – у бі́сівський танок!
…І я не раз спонтанно на світанні
Згадаю про таких, як ти, жінок.4.03.2015
Олексонько, який же ти уважний!!!!!!!! І дівчинка пречудова!!!!!!!!!!
Радію за неї та теж ВІТАЮ!!!!!!! Щастя Наталочці НЕОБМЕЖЕНОГО!!!!!!!!!
Обнімаю Вас обох..........
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце так! Пане Олексо, і все це для мене? Аж не віриться... Дякую Вам сердечно за такий прекрасний поетичний дарунок! Радію, що такі чудові люди мене оточують!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То сам Бог дав мені таку вказівку! Коли писав повідомлення про ту щасливу описку, звернув увагу на дату... Осінило... Ось і в такий спосіб примазався... до твоєї безсумнівної слави, Натафко! Хочу мати збірочку... Взамін моїх! Твої вірші треба під голову класти на ніч, щоб хоч трохи... пощасливіти!