|
Там , де плачуть верби золоті ,
Де синьооке , барвінкове небо ,
Де теплі , веселкові йдуть дощі
Й земля тече і молоком , і медом ,
Де черемховим снігом навесні
І душу , й серце ніжно укриває ,
Де , мовби в перлах , трави у росі ,
І де хмаринки , мовби білі мальви ,
Де зранку - калинові небеса ,
Де солов'ї - всю ніч і до світанку ,
І де лелеки - щастям на дахах ,
Де рушники на щастя й вишиванки ,
Де чорнобривців божевільний аромат ,
Де до нестями пахне свіжим хлібом ,
Де я - мала́ - у тата на руках ,
Або в човні - дивлюсь на зорі з дідом ,
Де , наче пташечка , така весела мама ,
Мов той метелик , гарна та щаслива ,
Де , мов вишневим цвітом над садами ,
Біліє в спогадах бабусина хустина ,
Де хвилями здіймає в височінь ,
І мов летить , летить кудись у вирій ,
Мій ліс - колиска моїх мрій ,
Де завжди поруч сосни-берегині...
Ось там , де плачуть верби золоті
І де стрункі танцюють срібнії тополі ,
На цій казковій , чарівній землі
І народилась , і живу я , дякуючи долі.
17 січня 2015 рік
ID:
563906
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 03.03.2015 11:17:12
© дата внесення змiн: 17.02.2017 08:14:15
автор: Наталя Дніпровська
Вкажіть причину вашої скарги
|
