Ти гляди,як Сонце сяє,
Так,неначе без турбот,
Кожного любов*ю зігріває,
І світлом відбиває тисячі скорбот.
Ти поглянь,як Сонце грає,
Чи ж від радості воно?
Може сльози так втирає?
Й тушить Чорне полотно?
Ти вдивись,як Сонце мліє,
Співчуває всім земним,
Що від горя світ чорніє,
Й тяготить клеймом чумним!
Ти повір,що Сонце мріє,
Засвітить всі береги,
Може щось та зажевріє,
Й стануть другом вороги!