Мене недуга суму сушить,
Плітки́ і бре́хні ранять душу.
Набридли всі пусті розмови
Та обіцянки, нові й нові;
Срамні оголені статури, –
Їм шовк не виправить натури,
Коли у серці порожнеча,
І поведінка небезпечна.
Мирські турботи я не зношу,
Любити прагну світ лиш Божий:
Прозорі води у струмочку,
Духмяні квіти у садочку,
Яскраве сонце на світанні,
Сади весняні й роси ранні,
Крило веселки кольорове
І тихий теплий дощ чудовий,
І літню вітряну погоду,
В зимовому вбранні природу,
І листя шум в гаях осінніх,
Й прекрасні трелі солов’їні.
27.07.2011 р.