|
будь значно важливішим, ніж той, хто їй посміхається,
і цілує нервово у губи з присмаком кави й неспокою.
будь тим, хто її руки стисне в своїх долонях і не дозволить засумувати,
скаже «я кохаю тебе», і не буде в словах цих докору,
що любов її не така велична…
будь звичним. будь несподіваним. будь собою.
будь у неї найкращим, і вона стане тобі найріднішою.
будь прохолодним, щоб холодом навіювати спогади,
щоб не забувала вона, хто для неї ти – друг чи ворог
(ні той, ні інший, бо ти для неї – більше, щось значно більше).
будь палким, як полум’я, що охоплює останню деревину.
і як жар, що обпікає коханням лише́ її одну.
натура міцна її – то омана: cкривджена жінка, маленька дівчинка.
очі блакитні – тобі в них, як у морі, тонути.
ти, мовби вітром, огорни тіло її поцілунками, щоб забула вона,
як печаль руйнувала думки,
обіймай по-доброму, поцілунками, що от-от закінчаться, витри журбу з її губ.
хай ранково-недільні розмови за кавою лишаться за лаштунками.
хай постіль її навесні заквітчається…
будь для неї Всевишнім, Святим, дияволом – тримай почуття її завжди міцно,
щоб не розтанули, не зникнули, не пропали безвісти.
ти знаєш, що їй відповісти.
© voskresenska (авт. - 2015)
ID:
560925
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 19.02.2015 22:35:10
© дата внесення змiн: 19.02.2015 22:41:22
автор: VOSKRESENSKA
Вкажіть причину вашої скарги
|
