Березень, березень ти, березіль,
Весноньку красну клич звідусіль.
Проліски хай розсипа по землі,
На крилах тепло хай несуть журавлі.
Як щебетом птаство весну віта,
Так сонечком сяють жіночі вуста.
Вони ж неповторні - жінка й весна,
Їм треба належне віддати сповна.
Бо прикрашають життя вони,
Без них воно було б сірим, сумним.
Жінок ви кохайте та весну любіть
І будьте щасливі з ними кожну мить.
